Тепло з повітря

port3 «До нас звернувся господар будинку площею 250 кв. м, і ми порахували, що встановлення теплової помпи коштувало б йому 12 тисяч євро, а спожита пристроєм електроенергія — 350 гривень на місяць. Чоловік сказав, що подумає й передзвонить. Недавно зателефонував. Розповів, що вже провів газ, заплативши (разом з оформленням документів, купівлею котла) шість з половиною тисяч євро. Підрахував, що опалення коштуватиме йому 4000 гривень на місяць. Тепер хоче теплову помпу, але й вкладених у проведення газу грошей шкода. Каже, що потрапив у патову ситуацію. І нарікає, чому я тоді його не переконав.
Це приклад, коли річ не в браку коштів. Є мешканці, які встановлювали теплові помпи ще 5 — 6 років тому, коли газ був дешевий, бо не хотіли залежати від нього», – таку історію розповів Олександр Ворощук, головний інженер підприємства «Нібе-Україна», яке встановлює ці пристрої. У світі теплові помпи (ґрунтові й повітряні) набувають дедалі більшої популярності, витісняючи твердопаливні котли, не кажучи вже про газові. В Україні наразі експлуатують порівняно мало теплових помп, що, з одного боку, зумовлено досить значною вартістю пристроїв, а з іншого, браком інформації. Директор підприємства «Солар-Львів» Роман Баб’ячок зазначає, що переконати українців придбати сонячні фотомодулі чи вакуумні колектори найчастіше допомагає те, що підприємець встановив їх у власному будинку і може наочно показати рахунки, підтвердивши в такий спосіб економічну вигоду.

Спершу — капіталовкладення, потім — економія

«Я порахував, що сонячна станція окупиться мені за шість років, завдяки зеленому тарифу. Зареєструвавши станцію в обленерго, гарантовано одержуватимете кошти за зеленим тарифом, який для громадян нині становить 3,89 грн (НКРЕКП планує його збільшити)», — розповів Роман Баб’ячок. За 10 місяців роботи його станція згенерувала 11 мегават енергії, а обленерго виплатило 40 тисяч гривень. Однак закордонних партнерів цікавлять не стільки виплачені кошти, скільки обсяг зекономленого вуглекислого газу.

«Лише сонячна енергетика зменшує викиди СО2 в атмосферу. Так-от, моя станція зекономила понад 7 тонн СО2 порівняно зі станцією, яка спалює вугілля для виробництва електроенергії», — повідомив пан Баб’ячок. За його словами, в комбінації зі сонячною станцією ідеально працює теплова помпа. Енергія сонця забезпечує роботу повітряної чи ґрунтової помпи, що дає незалежність від джерел енергії, які пропонує держава, а також від можливого підвищення тарифів. До слова, є люди, що економлять витрати, використовуючи саморобні пристрої накопичення сонячної енергії.

Сонячні колектори в готельному комплексі «Галактика» у Винниках встановили чотири роки тому, й окупилися вони за два роки (що більша площа, то швидша окупність). Щодня тут використовують 6 тонн гарячої води. Коли для її нагрівання використовували газ, то за місяць платили 32 тисячі гривень, а тепер це було б значно більше, підрахував Андрій Удовиченко, технічний директор фірми «Екосистем», яка встановлює сонячні колектори. Або ще такі підрахунки: за місяць господарство споживає 250 кВт/год. електроенергії (помпи для колекторів, освітлення, кондиціонери) і платить 500 гривень. Якби купували гарячу воду в міста, то 6 кубометрів гарячої води коштували б «Галактиці» 466 грн на добу і 14 тисяч грн на місяць.

Курортне господарство «Озерний край» у Пустомитах встановило теплові помпи, розмістивши труби у водоймах, що дало змогу зекономити на бурінні. Щоб обігрівати й забезпечувати гарячою водою 1800 кв. м, заплатили за систему 25 тисяч євро. Тепер не споживають газу (раніше потребували тисячу кубів на місяць) і зменшили кількість використовуваної електроенергії. Помпа потребує 12 кВт/год, що дорівнює за потужністю кільком праскам. Крім того, опалення від теплових помп є значно якіснішим, бо газовий котел навіть на максимумі не завжди давав комфортну температуру. А ще варто перераховувати в гроші такі показники, як комфорт, безпеку, екологічність, кажуть еко-активісти. На вигляд і за розміром схожа на холодильник, теплова помпа працює тихо, і керувати нею можна дистанційно, зокрема зі смартфона.

Поруч із курортним господарством у приватному будинку площею 160 кв. м теплова помпа споживає 2 кВт електроенергії. Її встановлення коштувало близько
10 тисяч євро.

Українські підприємці мають нагоду долучитися до проекту ООН з питань промислового розвитку (ЮНІДО) за підтримки Глобального екологічного фонду (ГЕФ) з підвищення енергоефективності та стимулювання використання відновлювальної енергії, який триває до травня 2017 року (інформація — на сайті проекту). «Ми підтримуємо ініціативи в галузі сільського господарства та переробної промисловості. Але підтримуємо лише ті господарства, які прагнуть самостійно вирішити нагальні проблеми енергоефективності, а також намагаються запровадити сучасні технології й розвиватися на основі інноваційних підходів, — коментує національний координатор проекту ЮНІДО Ігор Кирильчук. — Тобто підприємство вкладає свою працю і кошти, а проект дофінансовує необхідне для подальшого розвитку і вдосконалення».

Індивідуальне опалювальне щастя

Технологію теплових помп винайшли років сто тому, відтоді принцип роботи в них не змінився, розповів пан Ворощук. Він додав, що у 60-х роках в СРСР планували встановлювати теплові помпи, замість «буржуйок», які стояли тоді в наших «хрущовках», де палили вугіллям і дровами. Але 1964 року на Ямалі знайшли газ, і відтоді почалося енергоузалежнення України. У львівських новобудовах нині встановлюють індивідуальне опалення з газовими котлами. Як свідчить досвід мешканців цих будинків, за умов комфортної температури помешкання, вони платять менше, ніж ті, в кого центральне опалення, яке дуже часто не дає відповідної температури (у квартирі або затепло, або захолодно).

Чи можливим, а також доцільним є перехід у майбутньому будинків із центральним опаленням на індивідуальне? Керівник відділу енергоменеджменту управління економіки Львівської міської ради Іванна Гаврилко з цього приводу зазначила: «Перехід на індивідуальне опалення в межах міста є згубним і для довкілля, і для гаманця мешканців. Мешканці дихають викидами від згорання газу. В побутових котлах коефіцієнт згорання значно нижчий, як наслідок — більша кількість викидів. Також не варто забувати про шкоду для здоров’я чадного газу.

Якщо довести систему центрального опалення до стану, за якого можна адекватно регулювати споживання тепла, то це дуже зручний та економічно-конкурентний спосіб обігрівати свої помешкання. У новобудовах встановлюють індивідуальне опалення, але виключно через те, що тарифи в нас були необґрунтовано занижені».

Як повідомив представник компанії «Нібе-Україна», є попередня домовленість із будівельною організацією, що вже у вересні квартири одного під’їзду новобудови обладнають тепловими повітряними помпами, і новосели зможуть скористатися перевагами індивідуального опалення та уникнути вад, пов’язаних зі споживанням газу. Тим часом ініціативні мешканці можуть об’єднуватися і створювати енергетичні кооперативи, зазначає керівник Центру з енергозбереження при Львівському центрі науки, інновацій та інформатизації Василь Прусак. Одна теплова помпа здатна обігрівати кілька приватних будинків, її також можна розмістити на даху багатоповерхівки, якщо жителі домовляться. У містах встановлюють здебільшого не ґрунтові, а повітряні теплові помпи, які працюють до мінус 25 градусів. Їхня ефективність трохи зменшується, коли надворі від мінус 15 до мінус 25 градусів.

Тим часом щоб вирішити проблему з перегрівом центральної мережі, міськрада за грантові кошти планує встановити понад тисячу індивідуальних теплових пунктів (ІТП) у житлових будинках Сихівського району, розповіла чиновниця. Після відповідних узгоджень процедури, за гроші від Кіотського протоколу заплановано встановити такі ІТП в більшості будинків Шевченківського району. В ідеалі згодом цими пунктами мали б обладнати всі будинки з центральним опаленням. Як це працює? «Система дає змогу регулювати кількість теплової енергії, що надходить до будинку з магістрального теплопроводу. Кожен будинок виставляє температуру, якої хоче дотримуватися в кімнатах. Скажімо, мешканці домовляються знизити подання тепла вдень, коли більшість на роботі. Або вирішують, що комфортною для спання є температура плюс 19 градусів», — пояснила Іванна Гаврилко. Звісно, варіант не ідеальний, адже може утискати права меншості (тих, хто вдень удома, хто пізно лягає спати чи просто має інші температурні вподобання). Однак кажуть, що він таки працює й дає змогу споживати менше газу.

Мешканці багатоповерхівок стикаються також із проблемою різниці температури на нижніх і верхніх поверхах. За словами пані Гаврилко, для її розв’язання фахівці радять добре промивати стояки; забезпечити достатній рівень тиску (завдяки різниці температур на вході та виході), водночас простеживши, щоб не було втручання в мережу, як-от додаткових батарей на верхніх поверхах; у міжопалювальний сезон модернізувати житло (найпростіше — встановивши на батареях байпас із терморегулятором, щоб не було перегріву в горішніх помешканнях).

Тепло з каналізації

На запитання про співпрацю з місцевими владами співрозмовники здебільшого висловлюються скептично. «Важкі на підйом», «корупція, відкати», «сидять на газі», «цікавляться пропозиціями, ніби вивчають ціни», «три роки тому в одній зі шкіл чи садочків за кошти гранту та міського бюджету встановили сонячний колектор для нагрівання води в басейні, але не зробили системи опалення басейну, тому він не почав працювати», — такі коментарі з цього приводу.

Представники фірми, яка встановлює теплові помпи, мають чимало ідей співпраці з міською владою: «Пропонуємо забирати тепло з міської каналізації й обігрівати ним школи, садочки. Таких проектів нині чимало в Німеччині та Швейцарії, і ми знаємо, як їх реалізувати в умовах Львова. Пропонували «Львівводоканалу», але там кажуть, що це неможливо. Ще одна наша пропозиція — забирати тепло з міської води (замість 10-12 градусів буде 8) й обігрівати будинки (наші партнери в Литві реалізували такий проект для кількох будівель). Також можемо брати тепло з вентиляції в під’їзді, і забезпечувати квартири гарячою водою».

У коментарі «Ратуші» керівник відділу енергоменеджменту управління економіки ЛМР Іванна Гаврилко зазначила: «Перш ніж впроваджувати заходи з енергоефективності (енергоефективного обладнання, відновлювальної енергетики), треба подбати про енергозбереження, тобто довести до розумних меж споживання тепла, електроенергії, встановити хороші вікна (а не ті, які вважають енергоощадними, а насправді це прості металопластикові вікна, які не мають таких властивостей). Інакше суми на засоби з енергоефективності будуть колосальні. Треба все продумувати, немає універсального рішення, десь є якісь обмеження, десь є кращі варіанти.

Проекти використання тепла каналізації пропрацьовуємо постійно. Систему міської каналізації будували, не враховуючи потреби відбирати додаткове тепло, тому якщо забирати надто багато, можливе замерзання. Але така співпраця реальна, якщо все добре прорахувати, і якби знайшовся інвестор, було б супер. Однак усе треба робити поетапно. Перш ніж забирати тепло, треба вирішити проблему з очисними спорудами, на яких триває реконструкція. Є проект (він на стадії впровадження) із побудови на очисних спорудах біогазових установок. Проект дуже дорогий, але матиме хороший результат, бо забезпечить утилізацію каналізаційних вод і дасть додаткову енергію у вигляді біогазу, який потім спалюватимуть і отримають додаткове тепло й електричну енергію».

Наталя ДУДКО, газета “РАТУША”, Опубліковано: 11.06.15р., фото з сайту photo-lviv.in.ua,
адреса статті:
http://www.ratusha.lviv.ua/index.php?dn=news&to=art&id=4116